невірулентний

невіруле́нтний

-а, -е, бакт.

Який нездатний викликати інфекційні захворювання.

Значення в інших словниках

1. невірулентний — невіруле́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невірулентний — НЕВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт. Позбавлений здатності викликати інфекційні захворювання (про мікроби). У дослідженні викладено дані літератури, що свідчать про значну відміну вірулентних шигел від невірулентних...  Словник української мови у 20 томах