невірулентний

НЕВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт.

Позбавлений здатності викликати інфекційні захворювання (про мікроби).

У дослідженні викладено дані літератури, що свідчать про значну відміну вірулентних шигел від невірулентних, яке поляга є у здатності вірулентних шигел пригнічувати імунну пам'ять, вторинну імунну відповідь (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. невірулентний — невіруле́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невірулентний — -а, -е, бакт. Який нездатний викликати інфекційні захворювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови