Великий тлумачний словник сучасної мови

негнучкий

негнучки́й

-а, -е.

1》 Який не має гнучкості, не може легко гнутися, не ламаючись.

|| Позбавлений здатності легко згинатися.

2》 перен. Який не може швидко пристосуватися до різних обставин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. негнучкий — негнучки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. негнучкий — НЕГНУЧКИ́Й, а́, е́. 1. Який не має гнучкості, не може легко гнутися, не ламаючись. Трос був сталевий, негнучкий і холодний, але Бучний гнув, м'яв і зв'язував його дуже легко (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. негнучкий — НЕГНУЧКИ́Й, а́, е́. 1. Який не має гнучкості, не може легко гнутися, не ламаючись. Трос був сталевий, негнучкий і холодний, але Бучний гнув, м’яв і зв’язував його дуже легко (Ткач, Моряки, 1948, 122); Раптом вийдеш ти на площу нешироку...  Словник української мови в 11 томах