негідно

негі́дно

Присл. до негідний 2), 3). Поводити себе негідно.

|| у знач. присудк. сл. Непристойно, підло, ганебно для кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. негідно — негі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. негідно — НЕГІ́ДНО. Присл. до негі́дний 2, 3. Поводити себе негідно; // у знач. пред. Непристойно, підло, ганебно для кого-небудь. [Андрій:] А щодо спокою, я думаю, що негідно людини поводитись неспокійно...  Словник української мови у 20 томах
3. негідно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик.  Словник синонімів української мови
4. негідно — НЕГІ́ДНО. Присл. до негі́дний 2, 3. Поводити себе негідно; // у знач. присудк. сл. Непристойно, підло, ганебно для кого-небудь. [Андрій:] А щодо спокою, я думаю, що негідно людини поводитись неспокійно...  Словник української мови в 11 томах