негідно

НЕГІ́ДНО.

Присл. до негі́дний 2, 3.

Поводити себе негідно;

// у знач. пред. Непристойно, підло, ганебно для кого-небудь.

[Андрій:] А щодо спокою, я думаю, що негідно людини поводитись неспокійно, якщо тільки вона мав фізичну силу затримувати хоча б тільки облуду спокою (Леся Українка);

– А що, по-твоєму, бути робітником – негідно? (О. Донченко);

Закликаючи інших до .. законності, до законопослушництва у правовій державі, негідно самому порушувати ці ж закони, розколюючи суспільство (Б. Олійник).

Значення в інших словниках

1. негідно — негі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. негідно — Присл. до негідний 2), 3). Поводити себе негідно. || у знач. присудк. сл. Непристойно, підло, ганебно для кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негідно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик.  Словник синонімів української мови
4. негідно — НЕГІ́ДНО. Присл. до негі́дний 2, 3. Поводити себе негідно; // у знач. присудк. сл. Непристойно, підло, ганебно для кого-небудь. [Андрій:] А щодо спокою, я думаю, що негідно людини поводитись неспокійно...  Словник української мови в 11 томах