Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
недовірливість —
недові́рливість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
недовірливість —
НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. [Меценат:] Ви не повірите, як я працюю, щоб якось подолати свою дикість і недовірливість (Леся Українка); Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Яків Баш).
Словник української мови у 20 томах
недовірливість —
НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного).
Словник синонімів української мови
недовірливість —
НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Баш, Надія, 1960, 175).
Словник української мови в 11 томах