недовірливість

НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. недові́рливий.

[Меценат:] Ви не повірите, як я працюю, щоб якось подолати свою дикість і недовірливість (Леся Українка);

Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Яків Баш).

Значення в інших словниках

1. недовірливість — недові́рливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недовірливість — -вості, ж. Властивість за знач. недовірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недовірливість — НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного).  Словник синонімів української мови
4. недовірливість — НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Баш, Надія, 1960, 175).  Словник української мови в 11 томах