1. Словник української мови у 20 томах

недовірливість

НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. недові́рливий.

[Меценат:] Ви не повірите, як я працюю, щоб якось подолати свою дикість і недовірливість (Леся Українка);

Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовірливість — недові́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недовірливість — -вості, ж. Властивість за знач. недовірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовірливість — НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Словник синонімів української мови
  4. недовірливість — НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Баш, Надія, 1960, 175). Словник української мови в 11 томах