недовірливість

НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Ягідка востаннє підняв ногу з води, з недовірою заніс її над берегом (О. Гончар); Тарасу Григоровичу стало незручно за свою недовірливість і сухість (З. Тулуб); Пильність надихає нас на.. енергію до дій, підозріливість принижує (П. Загребельний); В очах його світилося здивування й підозрілість (Ю. Смолич); Глущукові в голову закралося підозріння, що Олімпіада могла прийти до Артьомова та умовити, щоб не відрізали в неї ліпшого ґрунту (С. Чорнобривець). — Пор. 1. неві́ра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовірливість — недові́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недовірливість — -вості, ж. Властивість за знач. недовірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовірливість — НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. [Меценат:] Ви не повірите, як я працюю, щоб якось подолати свою дикість і недовірливість (Леся Українка); Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. недовірливість — НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Баш, Надія, 1960, 175). Словник української мови в 11 томах