недовір'я

недові́р'я

-я, с., до кого – чого і без додатка.

Відсутність довір'я, підозріле ставлення до кого-, чого-небудь.

|| Сумнів у достовірності, правдивості і т. ін. чого-небудь. Посіяти недовір'я.

Значення в інших словниках

1. недовір'я — недові́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. недовір'я — Недовіра, сумнів, підозра.  Словник синонімів Караванського
3. недовір'я — НЕДОВІ́Р'Я, я, с., до кого – чого і без дод. Відсутність довір'я, підозріле ставлення до кого-, чого-небудь. Вже двічі перевіряли [патрулі] мою синю печатку [в документі ], але ще нікому не прийшло в голову недовір'я до моєї особи (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. недовір'я — НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь).  Словник синонімів української мови