недоказаний

недока́заний

-а, -е.

Висловлений не повністю, не до кінця.

|| у знач. ім. недоказане, -ного, с. Те, що залишилося невисловленим.

Значення в інших словниках

1. недоказаний — недока́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. недоказаний — НЕДОКА́ЗАНИЙ, а, е. Висловлений не повністю, не до кінця. Хмельницький помітив, що й дружина його раптово знітилася, перервавши якесь недоказане до гості слово (Іван Ле); Пізно ввечері Зимогорова приходить додому.  Словник української мови у 20 томах
3. недоказаний — НЕДОКА́ЗАНИЙ, а, е. Висловлений не повністю, не до кінця. Хмельницький помітив, що й дружина його раптово знітилася, перервавши якесь недоказане до гості слово (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18); Пізно ввечері Зимогорова приходить додому.  Словник української мови в 11 томах