недоторканність

недоторка́нність

-ності, ж.

1》 Абстр. ім. до недоторканний.

2》 Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. Недоторканність кордонів.

Недоторканність депутата — принцип, відповідно до якого депутат представницького органу державної влади не може бути притягнений до карної відповідальності без згоди даного органу.

Недоторканність приватної особи — гарантовані державою можливість та право людини самостійно контролювати інформацію про самого себе, перешкоджати розголошенню відомостей особистого, інтимного характеру.

Значення в інших словниках

1. недоторканність — недоторка́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недоторканність — [неидоторкан':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. недоторканність — НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоторка́нний. Особливо потрібно звернути увагу на ст. ст. 27-33. В цих статтях закріплюються права людини на життя, на повагу до її гідності, на свободу та особисту недоторканність...  Словник української мови у 20 томах
4. недоторканність — НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоторка́нний. 2. Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (Гончар, III, 1959, 236).  Словник української мови в 11 томах