недоторканність
недоторка́нність
-ності, ж.
1》 Абстр. ім. до недоторканний.
2》 Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. Недоторканність кордонів.
Недоторканність депутата — принцип, відповідно до якого депутат представницького органу державної влади не може бути притягнений до карної відповідальності без згоди даного органу.
Недоторканність приватної особи — гарантовані державою можливість та право людини самостійно контролювати інформацію про самого себе, перешкоджати розголошенню відомостей особистого, інтимного характеру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоторканність — недоторка́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недоторканність — [неидоторкан':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- недоторканність — НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоторка́нний. Особливо потрібно звернути увагу на ст. ст. 27-33. В цих статтях закріплюються права людини на життя, на повагу до її гідності, на свободу та особисту недоторканність... Словник української мови у 20 томах
- недоторканність — НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоторка́нний. 2. Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (Гончар, III, 1959, 236). Словник української мови в 11 томах