1. Словник української мови у 20 томах

недоторканність

НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до недоторка́нний.

Особливо потрібно звернути увагу на ст. ст. 27-33. В цих статтях закріплюються права людини на життя, на повагу до її гідності, на свободу та особисту недоторканність, на недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (з мови документів).

2. Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь.

З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоторканність — недоторка́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недоторканність — [неидоторкан':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. недоторканність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до недоторканний. 2》 Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. Недоторканність кордонів. Недоторканність депутата — принцип... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоторканність — НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоторка́нний. 2. Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (Гончар, III, 1959, 236). Словник української мови в 11 томах