недоторканність
НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до недоторка́нний.
2. Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь.
З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (Гончар, III, 1959, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоторканність — недоторка́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недоторканність — [неидоторкан':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- недоторканність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до недоторканний. 2》 Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. Недоторканність кордонів. Недоторканність депутата — принцип... Великий тлумачний словник сучасної мови
- недоторканність — НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоторка́нний. Особливо потрібно звернути увагу на ст. ст. 27-33. В цих статтях закріплюються права людини на життя, на повагу до її гідності, на свободу та особисту недоторканність... Словник української мови у 20 томах