Великий тлумачний словник сучасної мови

недочувати

недочува́ти

-аю, -аєш, недок., недочути, -ую, -уєш, док.

1》 тільки недок., неперех.Погано чути, бути глухуватим.

2》 перех. і без додатка. Погано чути сказане, не чути всього.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. недочувати — недочува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. недочувати — НЕДОЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. тільки недок., без дод. Погано чути, бути глухуватим. – Добрий день вам, отче! – сказала [пані] голосно, знаючи, що о. Нестор троха [трохи] недочуває (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. недочувати — Недочува́ти, -ва́ю, -ва́єш (тро́хи)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. недочувати — НЕДОЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. тільки недок., неперех. Погано чути, бути глухуватим. — Добрий день вам, отче! — сказала [пані] голосно, знаючи, що о. Нестор троха [трохи] недочуває (Фр.  Словник української мови в 11 томах