нежалісливий

нежа́лісливий

-а, -е.

1》 Не схильний до жалості, співчуття і т. ін.

|| Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін.

2》 Який не викликає жалю, співчуття і т. ін.

Значення в інших словниках

1. нежалісливий — нежа́лісливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нежалісливий — див. жорстокий; злий  Словник синонімів Вусика
3. нежалісливий — НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. Пекучий жаль дитячий обгортав хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (С. Васильченко); // Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. нежалісливий — Нежа́лісливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нежалісливий — НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. Пекучий жаль дитячий обгортав хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (Вас., І, 1959, 217); // Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
6. нежалісливий — Нежалісливий, -а, -е Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю. Грин. ІІІ. 304.  Словник української мови Грінченка