нежалісливий

НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е.

1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін.

Пекучий жаль дитячий обгортав хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (Вас., І, 1959, 217);

// Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін.

Жінка поточилася, боляче вдарившись об стіл спиною, ледве не впала. Її знову підхопили ті ж нежалісливі руки і міцно затиснули біля столу (Ле, Право.., 1957, 134).

2. Який не викликає жалю, співчуття і т. ін.

Значення в інших словниках

1. нежалісливий — нежа́лісливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нежалісливий — див. жорстокий; злий  Словник синонімів Вусика
3. нежалісливий — -а, -е. 1》 Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. || Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін. 2》 Який не викликає жалю, співчуття і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нежалісливий — НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. Пекучий жаль дитячий обгортав хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (С. Васильченко); // Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. нежалісливий — Нежа́лісливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нежалісливий — Нежалісливий, -а, -е Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю. Грин. ІІІ. 304.  Словник української мови Грінченка