Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
незагорілий —
незагорі́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
незагорілий —
НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. Не покритий загаром; білий. Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (І. Нечуй-Левицький); Ось оця молодиця з немовлям на руках – білолиця, незагоріла (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
незагорілий —
НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. Не покритий загаром; білий. Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (Н.-Лев., І, 1956, 104); Ось оця молодиця з немовлям на руках — білолиця, незагоріла (Головко, II, 1957, 454).
Словник української мови в 11 томах