незагорілий
НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е.
Не покритий загаром; білий.
Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (І. Нечуй-Левицький);
Ось оця молодиця з немовлям на руках – білолиця, незагоріла (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)