незагорілий
НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е.
Не покритий загаром; білий.
Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (І. Нечуй-Левицький);
Ось оця молодиця з немовлям на руках – білолиця, незагоріла (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незагорілий — незагорі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- незагорілий — -а, -е. Не покритий загаром; білий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незагорілий — НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. Не покритий загаром; білий. Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (Н.-Лев., І, 1956, 104); Ось оця молодиця з немовлям на руках — білолиця, незагоріла (Головко, II, 1957, 454). Словник української мови в 11 томах