незагоєний
НЕЗАГО́ЄНИЙ, а, е.
1. Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану).
Мій мозок і тіло ще душать кайдани, І палять огнем незагоєні рани (О. Олесь).
2. перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.).
Незагоєний біль в її слові почувсь (М. Шеремет).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незагоєний — незаго́єний прикметник Орфографічний словник української мови
- незагоєний — -а, -е. 1》 Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану). 2》 перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.). Незагоєна рана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незагоєний — НЕЗАГО́ЄНИЙ, а, е. 1. Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану). Мій мозок і тіло ще душать кайдани, І палять огнем незагоєні рани (Олесь, Вибр., 1958. 283). 2. перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін. Словник української мови в 11 томах