незагоєний
незаго́єний
-а, -е.
1》 Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану).
2》 перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.). Незагоєна рана.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незагоєний — незаго́єний прикметник Орфографічний словник української мови
- незагоєний — НЕЗАГО́ЄНИЙ, а, е. 1. Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану). Мій мозок і тіло ще душать кайдани, І палять огнем незагоєні рани (О. Олесь). 2. перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.). Незагоєний біль в її слові почувсь (М. Шеремет). Словник української мови у 20 томах
- незагоєний — НЕЗАГО́ЄНИЙ, а, е. 1. Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану). Мій мозок і тіло ще душать кайдани, І палять огнем незагоєні рани (Олесь, Вибр., 1958. 283). 2. перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін. Словник української мови в 11 томах