1. Словник української мови в 11 томах

незагорілий

НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. Не покритий загаром; білий.

Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (Н.-Лев., І, 1956, 104);

Ось оця молодиця з немовлям на руках — білолиця, незагоріла (Головко, II, 1957, 454).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незагорілий — незагорі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незагорілий — -а, -е. Не покритий загаром; білий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незагорілий — НЕЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. Не покритий загаром; білий. Тільки головка його чорніє та блищить біле, незагоріле тіло крізь гостроверхий лист (І. Нечуй-Левицький); Ось оця молодиця з немовлям на руках – білолиця, незагоріла (А. Головко). Словник української мови у 20 томах