незагоєний

незаго́єний

-а, -е.

1》 Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану).

2》 перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.). Незагоєна рана.

Значення в інших словниках

1. незагоєний — незаго́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незагоєний — НЕЗАГО́ЄНИЙ, а, е. 1. Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану). Мій мозок і тіло ще душать кайдани, І палять огнем незагоєні рани (О. Олесь). 2. перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.). Незагоєний біль в її слові почувсь (М. Шеремет).  Словник української мови у 20 томах
3. незагоєний — НЕЗАГО́ЄНИЙ, а, е. 1. Який ще не загоївся, не зарубцювався (про рану). Мій мозок і тіло ще душать кайдани, І палять огнем незагоєні рани (Олесь, Вибр., 1958. 283). 2. перен. Який ще не пройшов, не зменшився (про переживання, щось тяжке, неприємне і т. ін.  Словник української мови в 11 томах