незайманий
неза́йманий
-а, -е.
1》 Який не втратив своєї принадності (про красу, вроду і т. ін.); свіжий.
2》 Який не мав статевих зносин; цнотливий.
3》 перен. Якому не властиві нечесні наміри і вчинки, чистий у моральному відношенні; правдивий, непорочний.
|| Пройнятий чистотою, чесністю і т. ін.
4》 рідко. Якого не можна похитнути, порушити і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови