Великий тлумачний словник сучасної мови

незбудливий

незбу́дливий

-а, -е.

Який не здатен збуджуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. незбудливий — незбу́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незбудливий — НЕЗБУ́ДЛИВИЙ, а, е. Якому не властива збудливість. Незбудлива людина.  Словник української мови у 20 томах