незбудливий

НЕЗБУ́ДЛИВИЙ, а, е.

Якому не властива збудливість.

Незбудлива людина.

Значення в інших словниках

1. незбудливий — незбу́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незбудливий — -а, -е. Який не здатен збуджуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови