Словник української мови у 20 томах

незборонно

НЕЗБОРО́ННО, присл., заст.

Безборонно, безперешкодно.

Не тільки Україна, а вся східня Европа, всї сусідні землі жили під тяжкими вражіннями турецьких завойовань, котрим ніщо не могло противстати, і татарських спустошень, які зробили цілу східню Европу одною невільницькою кошарою, з котрої татарські загони свобідно і незборонно гнали табуни невільників на кримські торги (М. Грушевський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. незборонно — незборо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. незборонно — Незборо́нно нар. Безпрепятственно.  Словник української мови Грінченка