незборонно
НЕЗБОРО́ННО, присл., заст.
Безборонно, безперешкодно.
Не тільки Україна, а вся східня Европа, всї сусідні землі жили під тяжкими вражіннями турецьких завойовань, котрим ніщо не могло противстати, і татарських спустошень, які зробили цілу східню Европу одною невільницькою кошарою, з котрої татарські загони свобідно і незборонно гнали табуни невільників на кримські торги (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незборонно — незборо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незборонно — Незборо́нно нар. Безпрепятственно. Словник української мови Грінченка