незбудливий

НЕЗБУ́ДЛИВИЙ, а, е.

Якому не властива збудливість.

Незбудлива людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незбудливий — незбу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незбудливий — -а, -е. Який не здатен збуджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови