незвиклий

незви́клий

-а, -е.

1》 до чого і без додатка. Який не звик до чого-небудь.

2》 Не такий, як завжди; до якого не звик хто-небудь; незвичний, незвичайний.

Значення в інших словниках

1. незвиклий — незви́клий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незвиклий — НЕЗВИ́КЛИЙ, а, е. 1. до чого і без дод. Який не звик до чого-небудь. Незвиклі молдувани, що сидять по горах, придивляючись до труїння, крутять носами та спльовують (М.  Словник української мови у 20 томах
3. незвиклий — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. незвиклий — НЕЗВИ́КЛИЙ, а, е. 1. до чого і без додатка. Який не звик до чого-небудь. Незвиклі молдувани, що сидять по горах, придивляючись до труїння, крутять носами та спльовують (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. незвиклий — Незви́клий, -а, -е Непривыкшій.  Словник української мови Грінченка