Великий тлумачний словник сучасної мови

незламний

незла́мний

незломний, -а, -е.

1》 Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний.

2》 у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний.

|| Який свідчить про чию-небудь непереможність, нескореність, незламність.

|| Якого не можна послабити, придушити, зменшити і т. ін.; наполегливий, завзятий. Незламна рішучість.

3》 Який виявляє стійкість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; непохитний.

|| Який свідчить про чию-небудь стійкість, твердість, непохитність у чомусь.

|| Якого не можна похитнути, зменшити, послабити (про віру, надію і т. ін.); твердий.

4》 Якого не можна порушити, розбити, зламати; непорушний.

5》 Якого ніхто не може змінити; незмінний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. незламний — незла́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незламний — (панцер) дуже міцний <�твердий>; (опір) НЕЗДОЛАННИЙ; (у борні) наполегливий, завзятий, запеклий; (характер) непохитний, стійкий; (- дружбу) непорушний, незмінний, тривкий.  Словник синонімів Караванського
  3. незламний — див. непохитний; твердий  Словник синонімів Вусика
  4. незламний — НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. Пута незламні; Залізні панцирі незломні. 2. у чому і без дод. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний.  Словник української мови у 20 томах
  5. незламний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. незламний — Незла́мний і незло́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незламний — НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. Пута незламні; Залізні панцирі незломні. 2. у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний.  Словник української мови в 11 томах