незугарний

незуга́рний

-а, -е.

1》 до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний.

2》 Який має неприємну зовнішність, непропорційну, недоладну будову і т. ін. (про людину); некрасивий.

3》 Непоказний, непривабливий зовні (про предмети); негарний.

4》 Невміло, без майстерності зробл., виконаний, пошитий і т. ін.; невдалий.

5》 Не такий, як треба; поганий; примітивний.

Значення в інших словниках

1. незугарний — незуга́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незугарний — НЕЗДАТНИЙ; (вигляд) негарний, недоладний; (одяг) незграбний; (- манери) поганий.  Словник синонімів Караванського
3. незугарний — див. гидкий; поганий  Словник синонімів Вусика
4. незугарний — НЕЗУГА́РНИЙ, а, е. 1. до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний. Мелашка була молода, незугарна до важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); – Як заспіває [Варя], то аж за серце вхопить.  Словник української мови у 20 томах
5. незугарний — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст.  Словник синонімів української мови
6. незугарний — НЕЗУГА́РНИЙ, а, е. 1. до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний. Мелашка була молода, незугарна до важкої роботи (Н.-Лев., II, 1956, 323); — Як заспіває [Варя], то аж за серце вхопить.  Словник української мови в 11 томах
7. незугарний — Незугарний, -а, -е Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи. Левиц. Пов. 229.  Словник української мови Грінченка