нектар
некта́р
-у, ч.
1》 В античній міфології – напій богів, що зберігав їм вічну молодість, безсмертя.
|| Надзвичайно приємний, чудовий на смак напій.
|| перен. Щось життєво необхідне для кого-небудь.
|| перен. Що-небудь дуже приємне.
2》 бот. Солодка, цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови