Великий тлумачний словник сучасної мови

немеркнучий

неме́ркнучий

-а, -е.

1》 Який не втрачає яскравості; який постійно горить, світить.

2》 перен. Який ніколи не послабиться, не пройде, не зникне, значення якого ніколи не втратиться.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. немеркнучий — неме́ркнучий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. немеркнучий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ, а, е. 1. Який не втрачає яскравості, який постійно горить, світить. Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать. Над ними у небі поволі Немеркнучі зорі біжать (А. Малишко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. немеркнучий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  4. немеркнучий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ, а, е. 1. Який не втрачає яскравості, який постійно горить, світить. Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать. Над ними у небі поволі Немеркнучі зорі біжать (Мал., Звенигора, 1959, 274). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах