немеркнучий
неме́ркнучий
-а, -е.
1》 Який не втрачає яскравості; який постійно горить, світить.
2》 перен. Який ніколи не послабиться, не пройде, не зникне, значення якого ніколи не втратиться.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- немеркнучий — неме́ркнучий прикметник Орфографічний словник української мови
- немеркнучий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ, а, е. 1. Який не втрачає яскравості, який постійно горить, світить. Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать. Над ними у небі поволі Немеркнучі зорі біжать (А. Малишко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- немеркнучий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- немеркнучий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ, а, е. 1. Який не втрачає яскравості, який постійно горить, світить. Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать. Над ними у небі поволі Немеркнучі зорі біжать (Мал., Звенигора, 1959, 274). 2. перен. Словник української мови в 11 томах