1. Словник української мови у 20 томах

немеркнучий

НЕМЕ́РКНУЧИЙ, а, е.

1. Який не втрачає яскравості, який постійно горить, світить.

Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать. Над ними у небі поволі Немеркнучі зорі біжать (А. Малишко).

2. перен. Значення якого ніколи не буде втрачене (про щось позитивне); невмирущий, нетлінний.

Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам'ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немеркнучий — неме́ркнучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немеркнучий — -а, -е. 1》 Який не втрачає яскравості; який постійно горить, світить. 2》 перен. Який ніколи не послабиться, не пройде, не зникне, значення якого ніколи не втратиться. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. немеркнучий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови
  4. немеркнучий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ, а, е. 1. Який не втрачає яскравості, який постійно горить, світить. Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать. Над ними у небі поволі Немеркнучі зорі біжать (Мал., Звенигора, 1959, 274). 2. перен. Словник української мови в 11 томах