немилість

неми́лість

-лості, ж.

Недоброзичливе, непривітне, неприхильне ставлення до кого-, чого-небудь. Впадати в немилість. Накликати на себе немилість.

Значення в інших словниках

1. немилість — неми́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. немилість — НЕМИ́ЛІСТЬ, лості, ж. Недоброзичливе, непривітне, неприхильне ставлення з боку певним чиом вищої, сильнішої особи до кого-, чого-небудь; неласка. – Не по правді! – Не годиться! – залунали звідусіль веселі чоловічі голоси. – За що їй така немилість? (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. немилість — НЕМИ́ЛІСТЬ (неприхильне ставлення з боку особи, що займає вище в певному відношенні становище, до кого-небудь, залежного від неї), НЕЛА́СКА, ОПА́ЛА (заст. — немилість царя, князя щодо своїх підданих, підлеглих; перен. — немилість узагалі).  Словник синонімів української мови
4. немилість — НЕМИ́ЛІСТЬ, лості, ж. Недоброзичливе, непривітне, неприхильне ставлення до кого-, чого-небудь. — Не по правді! — Не годиться! — залунали звідусіль веселі чоловічі голоси. — За що їй така немилість? (Гончар, II, 1959, 166).  Словник української мови в 11 томах