Великий тлумачний словник сучасної мови

немов

немо́в

1》 спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, неначе, ніби, мов.

2》 спол. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних речень способу дії, додаткових, означальних та для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в них.

3》 част. Уживається для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в реченні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. немов — Розкажіть про вживання лексеми немов. 1. Сполучник порівняльний. Використовується для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень (синоніми наче, начеб, начебто, неначе, мов, немовби, ніби).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. немов — немо́в сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. немов — див. МОВ.  Словник синонімів Караванського
  4. немов — див. наче; схожий  Словник синонімів Вусика
  5. немов — НЕМО́В¹, спол. 1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень; наче, неначе, ніби, мов. Хлопці билися із собою, немов півні (Марко Вовчок); Кострубаті й присадкуваті верби ..  Словник української мови у 20 томах
  6. немов — як (мов, ні́би і т. ін.) гро́мом вра́жений. Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіваним. — Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити...— Тобто як? — Без очей зостався... Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови
  7. немов — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови
  8. немов — Немо́в, присл.; немо́в би, немо́в же, немо́в то; немо́в би то  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. немов — НЕМО́В. 1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, неначе, ніби, мов. Хлопці билися із собою, немов півні (Вовчок, І, 1955, 348); Кострубаті й присадкуваті верби..  Словник української мови в 11 томах
  10. немов — Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522.  Словник української мови Грінченка