Великий тлумачний словник сучасної мови

неможний

немо́жний

-а, -е, заст.

Безсилий, безправний.

|| у знач. ім. неможний, -ного, ч. Безсила, безправна людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неможний — див. бідний  Словник синонімів Вусика
  2. неможний — НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Безсилий, безправний; // у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина. Гнилий Тікич Кров'ю червоніє .. А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. неможний — Немо́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неможний — НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Безсилий, безправний; // у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина. Гнилий Тікич Кров’ю червоніє ..А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  5. неможний — Немо́жний, -а, -е 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.  Словник української мови Грінченка