неможний

НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст.

Безсилий, безправний;

// у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина.

Гнилий Тікич Кров'ю червоніє .. А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Т. Шевченко);

[Василь:] Закипіло тоді моє серце, запеклося; .. пішов боронити малосилих та неможних від дуків могучих, від панства лихого... (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. неможний — див. бідний  Словник синонімів Вусика
2. неможний — -а, -е, заст. Безсилий, безправний. || у знач. ім. неможний, -ного, ч. Безсила, безправна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неможний — Немо́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. неможний — НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Безсилий, безправний; // у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина. Гнилий Тікич Кров’ю червоніє ..А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. неможний — Немо́жний, -а, -е 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.  Словник української мови Грінченка