неможний
НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст.
Безсилий, безправний;
// у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина.
Гнилий Тікич Кров'ю червоніє .. А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Т. Шевченко);
[Василь:] Закипіло тоді моє серце, запеклося; .. пішов боронити малосилих та неможних від дуків могучих, від панства лихого... (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неможний — див. бідний Словник синонімів Вусика
- неможний — -а, -е, заст. Безсилий, безправний. || у знач. ім. неможний, -ного, ч. Безсила, безправна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неможний — Немо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неможний — НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Безсилий, безправний; // у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина. Гнилий Тікич Кров’ю червоніє ..А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- неможний — Немо́жний, -а, -е 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729. Словник української мови Грінченка