1. Словник української мови в 11 томах

неможний

НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Безсилий, безправний;

// у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина.

Гнилий Тікич Кров’ю червоніє ..А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Шевч., І, 1963, 117);

[Василь:] Закипіло тоді моє серце, запеклося; ..пішов боронити малосилих та неможних від дуків могучих, від панства лихого… (Мирний, V, 1955, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неможний — див. бідний Словник синонімів Вусика
  2. неможний — -а, -е, заст. Безсилий, безправний. || у знач. ім. неможний, -ного, ч. Безсила, безправна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неможний — НЕМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Безсилий, безправний; // у знач. ім. немо́жний, ного, ч. Безсила, безправна людина. Гнилий Тікич Кров'ю червоніє .. А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. неможний — Немо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неможний — Немо́жний, -а, -е 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729. Словник української мови Грінченка