Великий тлумачний словник сучасної мови

ненависно

нена́висно

Присл. до ненависний 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ненависно — нена́висно прислівник незмінювана словникова одиниця ненави́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. ненависно — НЕНА́ВИСНО. Присл. до нена́висний 2. З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (К. Гордієнко); Йому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. ненависно — НЕНА́ВИСНО. Присл. до нена́висний 2. З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (Горд., Дівчина.., 1954, 211); Йому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Тют., Вир, 1964, 459).  Словник української мови в 11 томах