ненависно

НЕНА́ВИСНО. Присл. до нена́висний 2.

З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (Горд., Дівчина.., 1954, 211);

Йому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Тют., Вир, 1964, 459).

Значення в інших словниках

1. ненависно — нена́висно прислівник незмінювана словникова одиниця ненави́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ненависно — Присл. до ненависний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненависно — НЕНА́ВИСНО. Присл. до нена́висний 2. З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (К. Гордієнко); Йому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах