1. Словник української мови в 11 томах

ненависно

НЕНА́ВИСНО. Присл. до нена́висний 2.

З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (Горд., Дівчина.., 1954, 211);

Йому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Тют., Вир, 1964, 459).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненависно — нена́висно прислівник незмінювана словникова одиниця ненави́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ненависно — Присл. до ненависний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ненависно — НЕНА́ВИСНО. Присл. до нена́висний 2. З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (К. Гордієнко); Йому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах