необжитий

необжи́тий

-а, -е.

Не заселений, не освоєний і не пристосований до життя.

|| Не обладнаний, не пристосований для нормального життя в ньому.

Значення в інших словниках

1. необжитий — необжи́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. необжитий — НЕОБЖИ́ТИЙ, а, е. Не заселений, не освоєний і не пристосований до життя. Місцевість була дика, необжита (В. Собко); Молодь готувалась в далеку дорогу, в дикі необжиті краї – на цілину (В.  Словник української мови у 20 томах
3. необжитий — НЕОБЖИ́ТИЙ, а, е. Не заселений, не освоєний і не пристосований до життя. Місцевість була дика, необжита (Собко, Шлях.., 1948, 109); Молодь готувалась в далеку дорогу, в дикі необжиті краї — на цілину (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 401)...  Словник української мови в 11 томах