неоламаркізм
неоламаркі́зм
-у, ч.
Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи вплив надприродних сил.
Великий тлумачний словник сучасної української мови