неоламаркізм
неоламаркі́зм
-у, ч.
Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи вплив надприродних сил.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неоламаркізм — неоламаркі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- неоламаркізм — НЕОЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч. Сукупність різнорідних концепцій в еволюційному вченні (механоламаркізм, ортоламаркізм і психоламаркізм), що виникли у 2-й пол. ХІХ ст. Словник української мови у 20 томах
- неоламаркізм — неоламаркі́зм (від нео... і ламаркізм) напрям в еволюційному вченні, представники якого намагалися обгрунтувати й розвинути ідеалістичні й механістичні сторони вчення Ж.-Б. Ламарка (див. ламаркізм). Словник іншомовних слів Мельничука
- неоламаркізм — Один з напрямків еволюціонізму кінця XIX ст.; послідовники н. обмежували або відкидали значення природного добору в еволюційному процесі, визнавали успадкування набутих ознак та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на процеси еволюції; опонент неодарвінізму. Універсальний словник-енциклопедія