неоламаркізм

неоламаркі́зм

-у, ч.

Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи вплив надприродних сил.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоламаркізм — неоламаркі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. неоламаркізм — НЕОЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч. Сукупність різнорідних концепцій в еволюційному вченні (механоламаркізм, ортоламаркізм і психоламаркізм), що виникли у 2-й пол. ХІХ ст. Словник української мови у 20 томах
  3. неоламаркізм — неоламаркі́зм (від нео... і ламаркізм) напрям в еволюційному вченні, представники якого намагалися обгрунтувати й розвинути ідеалістичні й механістичні сторони вчення Ж.-Б. Ламарка (див. ламаркізм). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. неоламаркізм — Один з напрямків еволюціонізму кінця XIX ст.; послідовники н. обмежували або відкидали значення природного добору в еволюційному процесі, визнавали успадкування набутих ознак та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на процеси еволюції; опонент неодарвінізму. Універсальний словник-енциклопедія